Автор: 
Важливі та короткі рекомендації, які необхідно знати при виборі фахівця даної професії.
1. Освіта. Перша або друга вища освіта — це всього лише теоретична база. Після, як правило, психологи консультанти та психотерапевти освоюють метод роботи. А це ще від 2-3 до 8 років! (гештальт, психоаналіз, екзистенційний аналіз і так далі).
2. Приватне самопізнання — 50-100 годин індивідуальної роботи з психологом — це дуже важливо. Психолог повинен пропрацювати свої проблеми перш, ніж розбиратися в проблемах інших. Більш того, якщо, наприклад, тема тривоги за близьких у психолога не опрацьована, то й клієнтові своєму в цій темі він скоріше за все не зможе допомогти.
3. Супервізії. Якщо психолог відчуває складнощі ведення якогось клієнта, то він повинен проходити регулярні супервізії у своїх тренерів або, якщо не відчуває можливості впоратися, передає іншому психологу.
4. Досвід роботи, досвід ведення різних випадків. Тут, на жаль, складно дізнатися інформацію. Адже, психотерапія триває 2-3 роки. Тому було б добре, якби у психолога був досвід від 5 років роботи.
5. Чуття. Власне чуття. Зустрітися з психологом один раз і спробувати запитати себе: моя це людина? Чи немає у мене занепокоєння під час спілкування з нею, а якщо є, то з чим воно пов’язано? Адже кожен психолог вибирає собі СВІЙ метод роботи (він може декількома методами працювати, але один основний), так і клієнтові важливо знайти СВОГО психолога і прийняти цей метод роботи.
6. Дізнатися метод роботи за допомогою якого працює психолог, почитати інформацію про метод. Чому це важливо? Зараз багато агресивних методів роботи. Так, вони можуть бути для когось дуже ефективні, а комусь, на жаль, руйнівні. Справа в тому, що, наприклад, всякі методи роботи з несвідомим, гіпноз або агресивні тренінги особистісного зростання можуть призвести до того, що у людини лише актуалізуються травми і переживання, які до цього «тихо спали». Психіка перестає адекватно «захищатися» і може відбуватися зворотний ефект. І наслідки невідомі, особливо, якщо попадається не надто кваліфікований фахівець. Агресивні методи «вторгнення в психіку» можуть бути корисні, але повинні відбуватися паралельно з психотерапією і тільки при супроводі свого психотерапевта.
7. Межі. Якщо психолог вносить своє, дає поради, порушує психотерапевтичний простір, то це вже просто розмова двох людей, а не процес психотерапії.
8. Рекомендації. Якщо вибираєте психолога за рекомендацією знайомого, то дуже важливо зрозуміти, з якою проблемою допоміг психолог впоратися людині.
9. Прояснити свої очікування з приводу роботи. Чарівних таблеток поки не придумали (хоча я вірю, що повинні щось таке винайти все ж :)), проблем з дитинства накопичилася маса. До психолога, як правило, приходять тоді, коли все це тягнути самостійно немає сил. А розбирати все це — творчий тривалий процес.
Для прикладу можна на кінець статті дати рекомендацію стосовно вибору психотерапевта у Києві – Олена Мітіна, сертифікований і акредитований гештальт-терапевт, більше про неї можете дізнатись на її офіційному сайті http://elenamitina.com.ua/individualnye-konsultacii.
Бажаю всім побільше хороших зустрічей! І слухати себе, адже в глибині душі ми завжди знаємо, що підходить саме нам, з ким нам спокійно і хочеться зустрітися ще.